logo
dollar
euro

Як працює детектор брехні?

15:45 23.05.2017 eye 334
Як працює детектор брехні?

Останнім часом наша країна стрімко запозичує нові технології. Серед таких запозичень є й поліграф (детектор брехні). У багатьох організаціях та компаніях перевірка на поліграфі входить до переліку заходів з відбору кандидатів на відповідальні пости. Розберемося, що таке поліграф.

Детектор брехні являє собою пристрій, який вимірює і записує різні характеристики нашого тіла. На підставі цих характеристик робиться висновок про те, чи говорить людина правду або бреше. Відповідно від складності та вартості поліграфа залежить і ціна проходження на детекторі брехні. Крім того поліграф може вимірювати різну кількість характеристик. Це можуть бути:

Пульс (у більш складному варіанті знімається ЕКГ ― електрокардіограма),

Тиск,

Глибина і частота дихання,

Температура, вологість і електропровідність шкіри,

Гучність і тембр голосу,

Рухи і мікрорухи тіла, (тремтіння, мимовільні скорочення м'язів),

Поведінку зіниць очей,

Інші психосоматичні явища.

Принцип дії детектора брехні заснований на припущенні про те, що обманюючи, людина відчуває стрес. Тіло реагує на стрес, і цю реакцію можна відстежити приладами.

Перевірка на детекторі брехні

Поліграф, всупереч розхожій думці, не є об'єктивним приладом. Дуже важливою є кваліфікація поліграфіста (оператора поліграфа). Від оператора вимагається:

Правильно скласти план опитування.

Кваліфіковано інтерпретувати результати запису психосоматичних реакцій під час опитування.

Нерідко перевіркою на поліграфі займається ціла команда фахівців, щоб виключити суб'єктивність.

У різних людей різна реакція на стрес взагалі і брехня зокрема. Тому прилад потрібно відкалібрувати. Для цього на початку опитування випробуваному ставиться завдання відповідати на всі запитання негативно. Далі задаються нічого не значущі питання, відповідаючи на які “ні”, в деяких випадках він повинен буде збрехати. Ви - гіпопотам? - Ні правда. Ви дихаєте зараз? - Ні - Брехня. Або, скажімо, випробуваному кажуть загадати якусь карту з колоди. Тепер йому показують послідовно карти. Він повинен завжди говорити “ні”. Один раз, коли буде показана задумана карта, він збреше. Ставлячи такі питання, можна визначити, як тіло випробуваного реагує на необхідність брехати, і як воно поводиться, коли випробуваний говорить правду.

Але досвідчений поліграфіст знає, що людина може по-різному реагувати на дріб'язкову брехню і на серйозний обман. Крім того активну реакцію може викликати не тільки брехня, але і, наприклад, образливі вислови. Зустрічав в пресі такий випадок (не знаю, правда чи ні, але дуже показовий). Глибоко віруючий баптист провалив питання “чи зраджуєте ви своїй дружині”, хоча було точно встановлено, що він чистий. Причиною було його щире обурення, що така думка могла взагалі прийти комусь у голову.

Крім того, випробуваний може в деякій мірі управляти своїми реакціями. Тому план інтерв'ю будується таким чином, щоб випробуваному одне й теж питання ставилося в різних формах, з різних позицій. Під час частини опитування випробуваного просять відповідати завжди негативно. На цьому етапі реальна відповідь визначається за показаннями поліграфа. Справа в тому, що навчитися придушувати в собі реакцію на брехню набагато простіше, ніж навчитися її викликати. Відповісти “ні” на питання, берете ви хабарі, і не моргнути оком, набагато простіше, ніж відповісти на те ж питання "так" і при цьому показати своїми психосоматичними реакціями, що Ви брешете, то є насправді хабарів не берете.

Зазвичай при перевірці випробовуваний повинен відповідати тільки "так" або "ні". Але в деяких випадках пропонується вільно розповісти про подію, при цьому ведеться моніторинг психосоматичного стану, щоб визначити, де людина відхиляється від істини. Такий метод відноситься до вищого пілотажу криміналістики, не є надійним і при комерційних перевірках не застосовується.


Автор: Григорій ОЛЕКСАНДРОВ
Наверхнаверх