logo
dollar
euro

Колишній директор полтавського заводу "Знамено" в "Лефортово" і в дуже важкому психологічному стані

11:22 23.01.2015 eye 1325

Слідчий ізолятор КДБ-ФСБ  "Лефортово" дозволили відвідати членам громадської спостережної комісії Росії за місцями примусового утримання. Один із відвідувачів – правозахисник і журналіст Зоя Светова – поділилася побаченим з Радіо Свобода.

– У нашу громадську спостережну комісію звернулися українські правозахисники, які розповіли про двох українців, яких утримують у Лефортово і про яких нічого невідомо. І родичі не знають, як розвивається дана кримінальна справа, і як себе почувають затримані, й попросили членів Громадської спостережної комісії Москви відвідати цих людей.

Юрій Данилович Солошенко – це людина, якій 72 роки, він перебуває в такому стані, на мій погляд, дуже важкому психологічному стані. Він розгублений, йому хочеться з кимось поговорити. Адвокат до нього приходить дуже рідко. Це адвокат, який, швидше за все, як я припускаю, був запропонований йому слідством – тобто Слідчим управлінням ФСБ. Воно веде справу колишнього генерального директора оборонного заводу "Знамя" із Полтави. І тому Юрій Данилович був із нами більш відвертий, був готовий розмовляти, просив допомоги – навіть не те що б допомоги, а співчуття. Він говорив про те, що абсолютно невинен, а його звинувачують в шпигунстві. Що він взагалі не винен ані перед Росією, ані перед Україною. Він навіть написав прохання про помилування Путіну, хоча він ще не засуджений, і вина його не доведена. У мене склалося враження, що цю людину загнали в кут, від неї вимагають якихось свідчень. І оскільки їй 72 роки, і у неї ішемічна хвороба серця, проблеми з тиском, їй просто фізично дуже тяжко перебувати в умовах СІЗО. Юрій Данилович перебуває там уже більше півроку. До нього приїжджав один раз його син з України, але взагалі у нього немає ніякого зв'язку із зовнішнім світом.

Зоя Светова  розповіла, як, вірогідно, Солошенко опинився "Лефортово":

– …Наскільки я зрозуміла, Юрій Данилович Солошенко був директором відомого оборонного заводу, секретного, "Знамя". Цей оборонний завод робив якусь зброю або деталі озброєнь, торгував із Росією завжди. І коли він пішов на пенсію, він продовжував якісь контакти в цій галузі. Можливо, слідчим органам здалося, що він щось незаконне робив.

Можливо, Юрій Солошенко жодних протиправних дій і не чинив, але просто на нього був якийсь донос, і вирішили справу роздути.

Оскільки у нас такі складні відносини з Україною, і, наскільки я розумію, співробітникам ФСБ потрібно весь час доводити, що вони розкривають шпигунські справи, терористичні справи, як ми бачимо в ситуації з кримською справою Олега Сенцова, так само і тут, можливо, Юрій Солошенко жодних протиправних дій і не чинив, але просто на нього був якийсь донос, і вирішили справу роздути. Може бути, там мова йде просто про якісь господарські відносини, комерційні відносини, а вирішили роздути справу до контрабанди, навіть аж до шпигунства. Хоча людина не схожа на шпигуна, він багато років працював директором заводу, був дуже лояльним до всіх властей.

Член громадської спостережної комісії Росії за місцями примусового утримання також зазначила, що до Солошенка не пускають українського консула, хоча той неодноразово звертався до Управління ФСБ і це є грубим  порушенням.

У такому ж становищі, як і Юрій Солошенко, в "Лефортово" перебуває ще один українець  - Валентин Виговський. Як розповіла пані Светова, про нього узагалі мало що відомо. Відомо, що його звинувачують за сто вісімдесят третьою статтею, це нелегальна банківська діяльність або теж якийсь економічний злочин, але родичам повідомили, що нібито хочуть йому зараз перекваліфікувати на шпигунство. Його затримали в Криму.


Наверхнаверх