logo
dollar
euro

Основному закону незалежної України - вісімнадцять

20:11 23.10.2017 eye 452
Основному закону незалежної України - вісімнадцять

28 червня 2014 року відзначається 18-а річниця Конституції України

Цього дня у столиці, обласних центрах, інших населених пунктах заплановано провести урочисті заходи. Це передбачено Указом Президента України від 16 червня 2014 року.

Як відомо, в Основному Законі України, зокрема, закладено фундамент будівництва нової України, закріплено основи державного і суспільного устрою, механізми здійснення влади, визначено місце людини в державі як найвищої соціальної цінності.

Прийняттю Конституції передували роки становлення України як незалежної держави. На цей крок надихали багатовікові конституційні традиції українського народу. Це й загальновідома Конституція Пилипа Орлика 1710 року, і прийнятий Центральною Радою 29 квітня 1918 року Основний Закон Української Народної Республіки "Статут про державний устрій, права і вільності УНР", а також схвалений Західноукраїнською Республікою 13 листопада того ж року Тимчасовий Основний Закон. Окремим рядком слід згадати Конституції УРСР 1919, 1925,1937, 1978 років. Радянська влада прагнула юридично підтвердити свою прихильність до державної незалежності республіки. Однак, як знаємо, така незалежність була лише формальною. Крім того більшість прав і свобод, які також було зафіксовано в радянських Конституціях, не мали чіткого механізму реалізації. Приміром, не було законів, які б дозволяли демонстрації, мітинги, спрямовані проти радянської влади; стали нормою безальтернативні і однопартійні вибори.

Робота над створенням чинного Основного Закону нашої держави, розпочалася відразу після проголошення її незалежності в 1991 році із залученням найкращих світових експертів та вітчизняних фахівців, що завершилась його схваленням Верховною Радою в червні 1996 року. Варто зазначити, що до останнього дня прийняття Конституції народні депутати України шукали консенсус у таких важливих питаннях як статус української мови, державні символи, приватна власність та ін.

Конституція України 1996 року багатьма була названа однією з кращих у світі, здобула позитивну оцінку Венеціанської комісії. Вважалося, що вона відповідала реаліям того часу. Однак, розвиток української державності продемонстрував необхідність подальшого вдосконалення Основного Закону нашої держави. Особливо ж суспільство відчуло наслідки концентрації повноважень в руках однієї людини. І саме це ускладнило виконання багатьох основних завдань Конституції, зокрема, щодо врівноваження відносин між гілками влади, унеможливлення будь-яких спроб її узурпації.

Історія внесення змін до Конституції України непроста, іноді драматична, відбувалася в боротьбі ідей, неодноразово кардинально переглядалися параметри співвідношення органів влади. Це, до речі, характерно не тільки для нашої держави, адже в будь-якому суспільстві боротьба за владу, зіткнення різних політичних і економічних сил - доволі складний процесс. Формування ж Конституції відображає всі процеси, які відбуваються в суспільстві.

Тож, чинна Конституція пройшла складний шлях становлення. Так, у первинній редакції 1996 року надмірно широкі повноваження мав глава держави; 8 грудня 2004 року Верховна рада прийняла Закон України "Про внесення змін до Конституції України", що змінював вектор форми правління в державі на парламентсько-президентську республіку, де більшість влади переходила в руки законодавчого органу. Потім Рішенням Конституційного Суду України 2010 року № 20-рп/2010 (воно піддалося гострій критиці як з боку науковців, так і опозицією) ці зміни були визнані неконституційними, наслідком чого стало повернення до редакції Основного Закону України 1996 року. В лютому Законом України від 21 лютого 2014 року дію положень Конституції України із змінами і доповненнями, внесеними законами України від 8 грудня 2004 року № 2222-IV, було відновлено. Отже, Україна повернулась до положень Конституції України, за якими визначальну роль у формуванні Уряду відіграє парламент - кандидатуру для призначення на посаду Прем'єр-міністра України вносить Президент України за пропозицією коаліції депутатських фракцій.

Вже невдовзі Україну чекають нові зміни до Основного Закону. Так, задекларовано запровадження децентралізації влади, наданням регіонам широких повноважень. Пріоритетами є посилення конституційних гарантій прав і свобод людини та громадянина, розширення конституційного регулювання інститутів безпосередньої демократії. Слід підкреслити на необхідності цих змін, адже формування громадянського суспільства є важливою об'єднуючою метою - всі зацікавлені в тому, щоб суспільство бачило органи влади в якості своїх офіційних представників.

В цілому внесення змін до конституції, коли вимагає цього життя, - цілком нормальна річ. Однак, не варто забувати, що багато що залежить від тих, хто покликаний ці положення виконувати.

Та повернімося до чинної Конституції України. Однією із її визначальних рис є те, що більшість статей присвячена саме правам і свободам людини і громадянина, а конституційні положення з цих питань змістовно збігаються з положеннями, зафіксованими у фундаментальних міжнародно-правових актах. На конституційному рівні закладена необхідність забезпечення пріоритету людини над державою. В

Основному Законі України також розроблено конституційні гарантії правової охорони й правового захисту особи і громадянина. Серед них право громадянина на судовий захист.

Проте, на жаль, не все задеклароване виконується. Ні для кого не секрет, що існує велика різниця між конституційними гарантіями та реальними можливостями людей для їх реалізації.

Належить ще дуже багато зробити для того, щоб права людини і громадянина дотримувалися державою і стан їх гарантування був на високому рівні. Потрібно подолати політичну нестабільність, яка має руйнівну силу на сферу прав людини, адже держава, постійно розділена протистоянням політичних сил, не здатна ефективно захищати права людини.

Знання ж Основного Закону держави важливо для усвідомлення громадянами своїх прав і обов'язків. Наш обов'язок - берегти і поважати загальнолюдські цінності, закладені в Конституції України, дотримуватися закладених у ній норм.


Наверхнаверх