logo
dollar
euro

Євромайдан 2.0

13:19 28.05.2017 eye 412
Євромайдан 2.0

Майдан… В більшості людей він асоціюється із мітингами, демонстраціями, революціями. Це правда. Саме зараз в Києві, у серці України, відбуваються революційні події, від яких залежить наше майбутнє.

З першого погляду на барикади і людей, які стоять за ними, здається, що ти став героєм французького фільму "Les Misérables". Конструкції виглядають досить солідно. Навіть мені захотілось залізти на неї і заспівати фінальну пісню із однойменного фільму. Але це б закінчилося для мене проблемно, бо "Самооборона" не спить. Коли ти дивишся на Майдан з київських гірок, то тобі здається що там панує безлад, розруха і немає ніякої чіткої організації; але варто тобі пройти до сцени, ти починаєш приглядатися і бачиш, що організація на досить високому рівні як для революції.

Дошка-оголошень
Периметр Майдану Незалежності оточують дві лінії барикад, на кожній з них стоїть по парі хлопців років 18-20 в касках. Їх задача — відслідковувати людей, що входять на територію Майдану, і відсікати п’яних осіб чи можливих провокаторів. Барикади збудовані солідно, в хід пішли лавочки, труби, сніг, колючий дріт, автомобільні шини, дошки. Самі конструкції виглядають досить епічно, немов це кадри із якогось постапокаліптичного фільму.

По всьому периметру Майдану теж стоять люди в касках і простежують ситуацію, в деяких із них є рації; судячи з усього вони вищі за рангом від цих молодиків. У всіх організаторів, волонтерів, журналістів, членів "Самооборони Майдану" є розпізнавальні знаки або посвідчення. По всій площі курсують бригади медиків-добровольців, які готові надати медичну допомогу. Як каже знайома звідти, "від людей, які потребують допомоги медика, немає відбою". Також першу допомогу надають у КМДА, "Жовтневому палаці" і Будинку Профспілок.

У-гості-до-Президента

В цих трьох будівлях, щоправда, мені не зовсім зрозумілий пропускний режим: то хлопці на вході впускають всіх в середину, то вимагають посвідчення чи документ, який підтверджує твою особу, то взагалі — "тільки жінок і дітей", посилаючись на те, що вже немає місця всередині будівель. Біля КМДА працює мобільний флюорографічний кабінет, де кожен може пройти обстеження.
Поселення людей здійснюються в КМДА, Будинку профспілок, "Жовтневому палаці", а також ще багато де в Києві безкоштовно. Із харчуванням на Майдані теж особливих проблем немає, в Інфоцентрі можна дізнатися, де і чим тебе можуть нагодувати.

Їжа досить хороша. Мені дуже сподобалося відношення дівчат-волонтерів і медиків, відразу настрій піднімається. В Інфоцентрі є карта наметів і регіональних штабів на Майдані, досить корисна річ.

Загони Самооборони — дуже цікава структура із своєю ієрархією. Саме вони підтримують порядок на Майдані, і в разі нападу "Беркуту" вони будуть в перших рядах захисників. Крім хлопчаків в касках, які слідкують за ситуацією, до загонів входять представники регіональних штабів із військовою підготовкою, рядові і ветерани "УНА-УНСО", досить серйозні люди, які не люблять жартувати. На території Майдану є намети ветеранів війни в Афганістані, намет колишніх десантників і ветеранів: ці люди готові в будь-який момент відбити атаки силових структур, або й піти в наступ. Провокаторів і нетверезих людей відразу блокують. Так що з безпекою на Майдані все добре.

Політики. Як же без них. Політичні прапори все таки є. Час від часу можна зустріти когось із політиків в натовпі людей, це можна пояснити двома причинами: політики хочуть показати що вони "із народом", а також, щоб дістатися до сцени на Майдані, треба пройти якраз через цей багатотисячний народ.

Ідеальний-Ленін

Про атмосферу. Це просто мегаважлива подія. Сотні тисяч сердець які б’ються в такт. Число людей зашкалює, це немов концерт Океанів на халяву. А стоп — так же і було. Емоції переповнюють тебе, коли сотні тисяч людей співають акапелло гімн України. Навіть Настя Приходько плакала. Мене зворушили її сльози і "Група крові" — пісня, яку вона співала. Студенти із Прикарпаття, підприємці із Полтавщини, шахтарі із Донецька, моряки із Одеси: всі вони стоять пліч о пліч заради однієї мети.

І вони не здадуться, незважаючи ні на що, будують стояти до переможного, навіть на багатоградусному морозі, не зважаючи на кийки і гранати Беркуту, не зважаючи на невпевненість у завтрашньому дні. Людей можна вбивати, нищити, зневажати. Та ідею стерти неможливо. Ідея буде жити в наших серцях і душах, до останнього подиху.

Слава Незалежній Вільній Соборній Україні.

До зустрічі на Майдані.

Андрій ТЯГУН,

полтавець, студент Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу


Наверхнаверх