logo
dollar
euro

"Ти знаєш, що ти - людина. 
Ти знаєш про це чи ні?"

5:17 24.10.2017 eye 740
"Ти знаєш, що ти - людина. 
Ти знаєш про це чи ні?"

10 грудня - День прав людини

Якщо ви спитаєте своїх батьків чи дідусів, яку книжку не можна було знайти у жодній публічній бібліотеці на теренах СРСР, то відповідь буде (майже стовідсотково!) такою: Загальну декларацію прав людини. Саме на її положення завжди посилалися критики тоталітарного режиму (і у нас в країні і закордоном), адже Радянський Союз разом з іншими країнами - членами ООН прийняв на себе зобов’язання дотримуватися наступних принципів щодо прав людини.

Це - рівність людей: усі люди народжуються вільними та рівними у правах, незалежно від раси, кольору шкіри, статі, мови, релігії тощо; право кожного на життя, свободу та особисту недоторканість; заборона рабства і работоргівлі; заборона катувань або жорстокого поводження; право кожного на правосуб’єктність; рівність усіх перед законом; право на звернення до суду; заборона самовільних арештів; презумпція невинності та заборона зворотної сили карного закону; право на свободу пересувань та вибір місця проживання; право на громадянство; право на шлюб; право володіти майном; право на свободу переконань; право на мирні збори; право на участь в управлінні громадськими та державними справами; право на працю тощо. Особливо неприйнятними для комуністичного режиму, а отже, й найтаємнішими для громадян були: право на свободу пересувань та вибір місця проживання і, знана річ, право на громадянство. Згадки про право на свободу переконань та мирних зборів теж, звісно, неймовірно дратували прихильників комуністичної ідеології марксизму-ленінізму та однопартійної системи.

Тож немає нічого дивного, що документ величезної ваги, прийнятий ООН до керівництва для всіх урядів країн світу, більшість радянських людей ніколи не бачили й не читали. Тільки уявіть собі, куди б поділася сумнозвісна "залізна завіса", якби кожен радянець мав право обирати країну мешкання і громадянство?! А право мати й пропагувати свої ідеологічні переконання, та й ще робити це публічно?! Гадаю за умови реалізації цього права ми б сьогодні й не згадували Михайла Горбачова як руйнівника СРСР – табір дружби народів розвалився б на друзки значно раніше за 1991 рік.

Принципово, що ООН, прийнявши Загальну декларацію прав людини у 1948 році, спонукала людство до розробки та укладення інших численних конвенцій, декларацій та протоколів з прав людини. Зокрема, у 1948 році було ухвалено Конвенцію про попередження злочину геноциду та покарання за нього, у 1949 - Женевські конвенції про захист прав людини під час збройних конфліктів, 1950 року - Європейську Конвенцію захисту прав людини та основних свобод, 1959-го - Декларацію прав дитини, а в 1966 році укладені пакти про права людини. До всього було створено різноманітні установи та посади для більш об’єктивного дотримання державами прав людини - Комісія ООН з прав людини та Уповноважений з прав людини.

Принципи Загальної декларації було взято багатьма державами до уваги при створенні Основного закону – Конституції. Так само вчинила й Україна. Але не все у нас ідеально на думку правників та правозахисників, адже деякі статті нашої Конституції не співпадають із Законами, як наслідок, ці протиріччя й призводять до порушень прав людини.

Втім головним є тут, звичайно, інше – йдеться про недотримання прав людини окремими владцями, работодавцями, бюрократичними установами тощо.

У наш час держава в особі своїх численних чиновників та правоохоронних органів у багатьох випадках не завжди забезпечує та захищає права людини.

У переважній більшості випадків представники правозахисних організацій починають діяти лише після того, коли скаргу громадянина про порушення його прав та свобод було вже розглянуто компетентними органами, але, на думку громадянина, не призвело до усунення порушень його прав. У силу свого правового статусу завдання правозахисних організацій – виступати неупередженим посередником у суперечці громадянина та посадової особи, переконувати неправого змінити свою позицію або знайти компроміс, який задовольнить обидві сторони.

У нашій державі все досить складно. На жаль, посередництво правозахисних організацій не завжди зустрічає розуміння з боку чиновників. Дуже часто зустрічаються випадки, коли аргументовані посиланнями на закони звернення правозахисників, відхиляються без будь-якої мотивації. Але це не зупиняє правозахисників, бо є чимало способів довести правочинність своїх дій.

У День прав людини давайте спільними зусиллями формувати та виховувати у майбутніх поколіннях культуру прав людини, за сприяння торжества свободи, зміцнення безпеки та миру в усіх країнах.

А ще слід пам’ятати рядки незабутнього лицаря української поезії Василя Симоненка:

"Ти знаєш, що ти - людина.
Ти знаєш про це чи ні?
Усмішка твоя - єдина,
Мука твоя - єдина,
Очі твої - одні".


Наверхнаверх