logo
dollar
euro

Прийде вербниця - назад зима вернеться

18:41 27.04.2013 eye 29
Прийде вербниця - назад зима вернеться

Усе ближче і ближче кінець Великого посту. Віддавна особливу радість приносили шоста неділя і останній перед Великоднем тиждень, який має кілька народних назв: чистий, жилавий, білий, вербний, цвітний (квітний) тиждень, Лазарева субота тощо.

Із нетерпінням чекали останньої неділі посту діти, «бо то їхнє свято». Напередодні, тобто в суботу, майже всі сільські підлітки йшли на узлісся, щоб удосталь заготовити вербових гілочок і принести їх до церкви. У неділю біля храму відбувалася посвята червоної верби.

Згідно з християнським ученням у цей час Спаситель Христос в'їжджав до Єрусалима на ослику, і миряни устеляли перед ним дорогу пальмовим листям.

Оскільки в Україні пальми не ростуть, то їх замінили вербовими гілками. Як ми знаємо, це дерево з давніх-давен вельми шановане серед нашого народу, тому що воно перше сповіщає про настання весни.

Відтак на Вербну неділю в усіх церквах відбувається урочистий обряд посвячення ритуальних галузочок. Після богослужіння, на яке сходились усі, «бо гріх не піти до церкви, як святять вербу», – батюшка скроплював гілочки свяченою водою. Першими намагалися взяти гілочки діти, адже кому дістанеться найбільша, «той буде найщасливішим». При цьому годилося відщипнути пухнастого котика і проковтнути, «щоб горло не боліло і не наростали в ньому гулі». Якщо дісталася суха гілка, то це означало, що у господарстві не вестимуться вівці.

Люди повертались із відправи, втикали більші галузки біля дороги чи на городі, «щоб освячене дерево пустило глибоке коріння». Від того, очевидно, українські села завжди потопали у вербах, їх приживляли обабіч битих шляхів, ставків. Посвячені галузки затикали також у хліві та стайні, «щоб нечиста не правувала, а шутка захищала хату, хлів, двір од грому й пожежі». Решту ж клали за образи на покуті. Вважалося, що це дерево вельми помічне від багатьох недуг і має неабияку магічну силу.

Виганяючи вперше корів на пасовисько, їх обов'язково благословляли свяченою вербою, «щоб нечисть не чіплялася до тварин і не губила череди». Крім того, з дрібніших галузок чи листочків робили відвар або горілчану настоянку й лікували нею людей від головного болю, пропасниці, гарячки, шлункових хвороб, заживляли рани на тілі, використовували як натирання при ревматизмі. Такою настоянкою зцілювали й домашніх тварин.


Наверхнаверх