logo
dollar
euro

Митрополит Полтавський і Миргородського Филип прагне повернути релігійну освіту в школи і "поставити хрест" на трансплантології

19:07 31.10.2013 eye 698
Митрополит Полтавський і Миргородського Филип прагне повернути релігійну освіту в школи і "поставити хрест" на трансплантології

Такого висновку можна дійти, ознайомившись із його доповіддю на пленарному засіданні VІ Покровських міжнародних місіонерсько-просвітницьких читань "Світло Володимирового Хрещення крізь віхи тисячоліть", яка 20-31 жовтня проходила у Києві.

Митрополит Полтавський і Миргородський Филип, який є також Головою Синодального відділу релігійної освіти, катехизаціїї та місіонерства Української Православної Церкви (МП), ректором Полтавської Місіонерської Духовної Семінарії, доктор богослов’я, доцент у своїй доповіді, зокрема, закликав розглянути на читаннях коло проблем, пов`язаних з продуктивним та ефективним впровадженням духовно-ціннісної освіти в школах в нових умовах. Також він зазначив, що "на тлі релігійної безграмотності сьогодні поширюються також різноманітні медичні технології та експерименти, і ці явища потребують компетентної відповіді з позицій християнського світогляду".

Ці настанови знайшли відображення і в підсумковому документі читань. Так, там йдеться: "учасники медичної секції вважають, що інститут донорства органів являє загрозу традиційним православним цінностям та підриває усталену систему соціальних відносин, на яких ґрунтується суспільне життя. Зокрема, виникають такі явища як "ринок органів", ставлення до іншої людини як до джерела органів – інструментальне споживацьке ставлення до ближнього, виникають передумови торгівлі людьми та їх вбивства на замовлення заради вилучення органів".

Резолюція читань містить пропозиції:

звернутися до Президента України, Кабінету Міністрів України та Міністерства освіти і науки України щодо відновлення у Типових навчальних планах загальноосвітніх навчальних закладів ІІ ступеня навчального предмета "Етика" (в рамках його вивчення зазвичай читається курс "Біблійна історія та християнська етика" прим. Авт.);

звернутися до керівництва Верховної Ради України щодо сприяння ухваленню проектів Законів України "Про внесення змін до деяких законів України (щодо права релігійних організацій засновувати навчальні заклади)" (реєстр. № 2051); "Про внесення змін до деяких законів України (щодо партнерських взаємовідносин держави, школи і церкви)" (реєстр. № 2340а) та "Про внесення змін до деяких законів України (щодо впровадження духовно-моральних цінностей у навчально-виховний процес)" (реєстр. № 3026).

Треба зазначити, що всі ці законопроекти внесені до Верховної Ради однією людиною – депутатом від "Партії регіонів" Юрієм Мірошниченком. По двом із цих законопроектів  ("Про внесення змін до деяких законів України (щодо партнерських взаємовідносин держави, школи і церкви") та "Про внесення змін до деяких законів України (щодо впровадження духовно-моральних цінностей у навчально-виховний процес)") є висновки науково-експертного управління.

У висновках, зокрема, йдеться про те, що концепція законопроекту не повною мірою узгоджується з конституційним принципом, відповідно до якого "церква і релігійні організації в Україні відокремлені від держави, а школа – від церкви" (стаття 35), а також із закріпленими у статті 6 Закону Україну "Про освіту" основними принципами освіти, до яких належать "незалежність освіти від політичних партій, громадських і релігійних організацій" та "науковий, світський характер освіти".

Крім того, експерти звертають увагу на те, що "нині в Україні існує 55 релігій, релігійних напрямів, течій, віросповідань, між якими нерідко існують напружені відносини". Тому застосування запропонованих паном Мірошниченком норм на практиці "може призвести до порушення принципу рівності релігій та перенесення міжконфесійної напруги в сферу освіти й ускладнення не лише міжконфесійних, а й державно-церковних відносин". Експерти дійшли висновку, що, в умовах поліконфесійності українського суспільства, участь служителів культу у навчально-виховному процесі має вирішуватися з дотриманням таких принципів та умов: 1) добровільності; 2) за згодою батьків або осіб, що їх замінюють; 3) в позаурочний час.

Один із запропонованих Мірошниченком законопроектів (щодо права релігійних організацій засновувати навчальні заклади) надає право релігійним організаціям відкривати дошкільні, шкільні й вищі навчальні заклади. На жаль, до цього законопроекту немає висновку науково-експертного управління. Та треба відзначити, що до нього виникають ті ж претензії, що й і до вищезгаданих. У світський полі конфесійній державі не можна погодитись із намаганням однієї релігійної організації перебирати на себе невластиві функції впливу на розвиток цілих галузей науки, зокрема, освіти і медицини.

В умовах української поліконфесйності варто, на нашу думку, розвивати громадянське суспільство, яке в сучасних розвинутих державах  успішно впливає на розвиток країн і об’єднує їх громадян, а не розділяє за переконаннями та віросповіданням. На жаль, перед нами є достатньо негативні приклади в світі перебирання на себе  релігійними організаціями державницьких функцій.

Довідка: VІ Покровські міжнародні місіонерсько-просвітницьких читання "Світло Володимирового Хрещення крізь віхи тисячоліть" - науково-практичний церковно-світський форум, який  був організований Відділом релігійної освіти, катехизації та місіонерства при Священному Синоді Української Православної Церкви (МП) спільно з Київським національним університетом імені Т. Г. Шевченка, Інститутом проблем виховання Національної академії педагогічних наук України, Київським університетом імені Б. Д. Грінченка, Полтавською Місіонерською Духовною Семінарією, Київським релігійно-філософським товариством за участі Всеукраїнського Православного педагогічного товариства та Київських Духовних Академії і Семінарії. Читання відбулися на базі Київського інституту міжнародних відносин Київського національного університету імені Т. Г. Шевченка та Гуманітарного інституту Київського університету імені Б. Д. Грінченка.


Наверхнаверх