logo
dollar
euro

Ціна чистоти може бути небезпечно високою

11:48 22.08.2013 eye 2915
Ціна чистоти може бути небезпечно високою

Уявити сучасне життя без побутової хімії просто неможливо.

Пральні порошки, пасти для чищення, гелі, засоби для миття посуду та скла, освіжувачі повітря, відбілювачі, поліролі для меблів, шампуні нині обов’язково присутні в кожному домі, ми користуємося ними щодня, навіть не замислюючись над тим, що маємо справу з зовсім не безневинними речовинами. Навіть мізерне їх потрапляння до організму, а тим більше постійне накопичення в ньому протягом багатьох років, може спровокувати небезпечні захворювання. Причому, чим ефективніший засіб Ви тримаєте в руках, тим більше у ньому токсичних речовин. Тож перш ніж зробити покупку, уважно ознайомтеся з інформацією на маркуванні. Хоча повністю обійтися без досягнень цивілізації нині нереально, по можливості, намагайтеся максимально уникати засобів з небезпечними складовими.

Фосфати – компонент, який робить пральний порошок небезпечним для всього живого

В Україні пральні порошки повинні виготовлятися за національним стандартом ДСТУ 2972:2010 «Засоби мийні синтетичні порошкоподібні. Загальні технічні вимоги та методи випробування» або технічними умовами з вимогами не нижчими, ніж у цьому стандарті. Стандарт регламентує вимоги до найбільш небезпечних речовин, які входять до складу мийних засобів, а саме фосфатів, ПАР (поверхнево-активних речовин) та pH (величина, що показує концентрацію іонів водню в розчині, тобто ступінь його кислотності або лужності), завищена кількість, як кислоти, так і лугу, небезпечна не лише для шкіри, а й для тканин. Отже, фосфатів – має бути не більше ніж 17%, ПАР повинні мати біологічний розклад не менше ніж 80%, що стосується pH, то цей показник нормується в залежності від того, для яких саме тканин призначено порошок.

На жаль, більшість пральних порошків, якими користуються українці, виготовляють саме на основі фосфатів – сполук різних металів і фосфорної кислоти. Використовують їх для зменшення жорсткості води і покращення мийної здатності порошку. Фосфати впливають на шкіру, в результаті чого з’являються дерматологічні захворювання, та на роботу організму в цілому, порушуються функції нирок, печінки, м’язів, виникають отруєння та порушення обмінних процесів. Використовуючи їх, ми наражаємо себе на небезпеку, адже носимо одяг та спимо на простинях і наволочках, з яких залишки порошку вимилися не до кінця. Таким чином через шкіру ці речовини надходять в наш організм.

Крім того, стоки після прання потрапляють у підземні води, а сучасні мийні засоби настільки токсичні. Що найпотужніші системи фільтрації, в тому числі й природня фільтрація, яка відбувається внаслідок проходження води через товщу шарів грунту та глини, не можуть повністю очистити воду від шкідливих речовин. Таким чином фосфати завдають нищівної шкоди, як організму людини, так і усій екосистемі. Наприклад, якщо вони потрапляють у річки та ставки, це сприяє росту синьо-зелених водоростей, які перешкоджають доступу у водойми світла та кисню.

original-1308839793
Ще у 1999 році, на міжнародній екологічній конференції у Москві, йшлося про те, що негативні наслідки від застосування фосфатних пральних порошків та інших мийних засобів на основі цієї речовини з часом можуть у багато разів перевершити наслідки чорнобильської катастрофи.

У результаті тривалих досліджень, вчені з усього світу дійшли згоди, що, як альтернативу фосфатам, найдоцільніше використовувати цеоліти. Саме пральні порошки на основі цеолітів набули нині популярності у країнах Європи. На території Європейського Союзу та США більше 10 років тому стартувала кампанія з переходу на безфосфатну побутову хімію. Наявність фосфатів у складі мийних засобів жорстко регламентується там на найвищому законодавчому рівні.

Нині гігієнічна безпека мийних засобів у країнах Євросоюзу регламентується новим хімічним законодавством REACH. 14 березня 2012 року прийняті зміни до Регламенту європейського парламенту і Ради щодо використання фосфатів та інших сполук фосфору в мийних засобах, згідно з якими з 30 червня 2012 року в країнах ЄС ввели заборону на продаж мийних засобів для прання із загальним вмістом сполук фосфору в кількості 0,5г або більше, на одне прання в стандартній пральній машині.

До речі, врахуйте, що незважаючи на це, товари, які подаються під однією назвою, для жителів різних країн і для жителів України, можуть бути зовсім різними за складом. Іноземні виробники мийних засобів дотримуються законодавства тієї країни, в якій працюють. Тобто, пральний порошок одного виробника, що виготовлений, наприклад, для Німеччини, не буде містити триполіфосфата, а той, що призначений для реалізації в Україні, буде вміщувати його у своєму складі, оскільки це не заборонено українським законодавством.

порошок
Також не завадить знати, що якщо на маркуванні прального порошку значиться термін фосфонати, то це теж сполуки фосфору, які так само застосовуються з метою пом’якшення води. І хоча англійською назва цього компонента позначається, як PhosphoNOT, тобто, відсутність фосфору, вплив фосфонатів на організм людини нічим не відрізняється від впливу фосфатів.

Хоча поки що український ринок переповнений продукцією з фосфатами, певні зрушення у бік покращення цієї ситуації все ж є. У лютому 2013 року Кабінет Міністрів України оприлюднив проект Закону України «Про особливості державного регулювання синтетичних миючих засобів та товарів побутової хімії». Згідно з цим законопроектом з 1 січня 2014 року забороняється виробництво, імпорт і реалізація в Україні синтетичних миючих засобів та товарів побутової хімії, у складі яких масова частка фосфатів у перерахунку на Р205 (загальний фосфор) становитиме понад 17%; з 1 січня 2016 року – понад 10%; з 1 січня 2019 року – буде більшою за 5 % та аж з січня 2021 року – не повинна перевищувати 0,7%.

До того ж, в разі прийняття цього законопроекту, виробник буде зобов’язаний вказувати на споживчому маркуванні продукції масову частку фосфатів у перерахунку на Р205 (загальний фосфор) у складі усіх синтетичних миючих засобів та (або) товарів побутової хімії. Тож виробники та оптові торгівці подібною продукцією повинні вже зараз спрацювати на випередження цієї ситуації й не нехтувати періодичними лабораторними випробуваннями своєї продукції.

Поверхнево-активні речовини дуже небезпечні для здоров’я

Не меншу небезпеку для здоров’я людини становлять і поверхнево-активні речовини, які на маркуванні скромно позначаються абревіатурою ПАР або ПАВ (якщо інформацію наведено російською мовою). Це хімічні сполуки, які зменшують поверхневий натяг води. Зазвичай, чим вищий вміст ПАР, тим краще піниться мийний засіб. Основною сировиною для поверхнево-активних речовин є продукти нафтопереробки та нафтохімічного синтезу. Пральний порошок, зазвичай, містить ПАР у кількості 5-15%. Поверхнево-активні речовини здатні накопичуватися в органах і тканинах людського тіла і діють подібно отруті. Особливо агресивні аніонні ПАР, які викликають серйозні збої в роботі імунної системи, розвиток алергії, ураження мозку, печінки, нирок та легенів. Це одна з причин, чому в країнах Західної Європи суворо обмежується використання аніонних ПАР у пральних порошках – не більше 2-5%.

А наявність фосфатів лише посилює їх активність та допомагає накопичитися цим речовинам на волокнах випраних тканин. Причому вони сприяють настільки міцному з’єднанню ПАР із тканиною, що навіть 10-разове полоскання у гарячій воді повністю не звільняє її від них! Найбільше утримують ці речовини натуральні тканини. А особливо погано виполіскуються вироби, випрані в машинці, якщо не застосувати функцію «додаткове полоскання». Адже при ручному пранні господиня може хоча б пересвідчитися, що речі більше не мають аромату та видимих залишків мийного засобу. Невиполоскані поверхнево-активні речовини осідають на тканинах, а потім вбираються нашою шкірою, що дуже часто провокує алергію, особливо у дітей, хоча батьки нерідко навіть не здогадуються про її причини.

Поєднання ПАР з сульфатами, силікатами, ензимами і хлоридами, які також входять до складу мийних засобів, сприяє сильному подразненню шкіри та її пересушуванню. Захисні функції шкіряного покриву послаблюються і створюються умови для інтенсивного проникнення в організм будь-яких токсичних сполук. Так, найбільш безпечними шампунями, вважаються якраз ті, які не дуже сильно піняться, адже саме наявність великої кількості поверхнево-активних речовин викликає миттєве та сильне вспінювання. Також бажано, щоб у Вашому засобі для миття волосся не було сульфітів та сульфатів. Найбільш поширений із них лаурил сульфат натрію, який сприяє ламкості волосся.

Жорстко нормується у шампунях і вміст хлоридів, завищена концентрація яких, м’яко кажучи, не сприяє розкішним косам. А окремі барвники та ароматизатори, як в шампунях, так і в мийних засобах, можуть бути сильними алергенами, тож продукції із надто їдким кольором та запахом теж краще уникати.

Взагалі світова гігієнічна наука довела, що найбільш безпечні пральні порошки не повинні містити сполук фосфатів, хлору, сульфатів, силікатів, аміаку та бору. А кількість поверхнево-активних речовин, без яких при виробництві цієї продукції аж ніяк не обійтися, не повинна перевищувати 2%, солей токсичних кислот – 1%, синтетичних ароматизаторів – 0,01%. Тільки за такої умови мийний засіб можна вважати абсолютно безпечним. Проте, більшість виробників не зазначають на маркуванні кількість використаних хімічних компонентів, тому споживачам, особливо алергікам, залишається хіба що покладатися на власну інтуіцію або вишукувати в продажу мийні засоби, які пройшли процедуру добровільної сертифікації, чи хоча б мають декларації про відповідність, підтверджені протоколами лабораторних випробувань.

home-stuff-other-detergents-4.800
Починаючи з 2012 року мийні засоби, які виробляються та продаються на території України, повинні відповідати вимогам Технічного регламенту мийних засобів затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2008 року №717 на відповідність регламенту ЄС №648/2004з 2012 року. Тож на цей товар обов’язково повинна бути декларація виробника, якою він посвідчує, що бере на себе всю відповідальність за якість та безпечність своєї продукції. Звичайно ж, інформації, зазначеній в такій декларації, можна довіряти, тільки якщо вона підкріплена відповідними лабораторними дослідженнями.

Орган з оцінки відповідності ДП «Полтавастандартметрологія» надає суб’єктам господарювання допомогу у підготовці технічної документації при складанні декларацій про відповідність. До того ж, науково-дослідний випробувальний центр харчової продукції, який діє на базі підприємства, має можливість проводити випробування мийних засобів за основними показниками. Зокрема, визначати масову частку активного кисню у поверхнево-активних речовинах, досліджувати вміст хлористого натрію, вільного їдкого лугу, жирних кислот, неомильних речовин і неомильного жиру, летких речовин тощо. Ці випробування дають змогу встановити, чи дійсно конкретний мийний засіб добре справляється зі своїм завданням, не псуючи при цьому тканину та шкіру рук.

Дотримуйтеся цих простих рекомендацій!

- Намагайтеся максимально використовувати для миття та чищення натуральні засоби (соду. Лимонний сік, господарче мило, безфосфатні порошки та інші мийні засоби з мінімальною кількістю шкідливих речовин).

- Суворо дотримуйтеся вимог щодо дозування мийного засобу, зазначених на маркуванні.

- Зберігайте мийні засоби у щільно закритих ємкостях.

- Не допускайте тривалого контакту шкіри рук та інших частин тіла з мийними засобами, використовуйте гумові рукавички.

- Ретельно ополіскуйте посуд, щоб не допустити потрапляння залишків шкідливих речовин в організм.

- Під час машинного прання використовуйте режим додаткового полоскання.

- Випрані речі, за можливості, бажано ретельно полоскати у гарячій воді, адже фосфати та поверхнево-активні речовини у холодній воді повністю не вимиваються.

- Для прання дитячої білизни використовуйте тільки спеціальні дитячі порошки, оскільки компоненти «дорослого» порошку можуть викликати алергічну реакцію у дитини.

- Купуйте товари побутової хімії з якомога менше вираженим ароматом, особливо для прання дитячих речей.

- Вибирайте пральні безфосфатні порошки, в яких вміст ПАР значно зменшений, а фосфатів, хлору та інших шкідливих добавок взагалі немає.

- Ретельно змивайте засоби побутової хімії з поверхонь.

- Провітрюйте приміщення після застосування засобів для чищення.

- Тож якщо не хочете мати проблем із здоров’ям, пов’язаних з використанням неякісних мийних засобів, дотримуйтеся цих нехитрих рекомендацій та цікавтеся наявністю супровідних документів на продукцію.


Наверхнаверх