logo
dollar
euro

Сумський письменник презентував "іловайські новели", які "контрабандою" перевозять у Росію

11:13 27.11.2015 eye 275
Сумський письменник презентував "іловайські новели", які "контрабандою" перевозять у Росію

25 листопада у Полтаві сумський журналіст і письменник Євген Положій розповів про справжніх людей – персонажів його книги "Іловайськ".

Цього дня у нашому місті автор мав аж три презентації. Вдень вони проходили у ПНПУ ім. В.Г. Короленка та бібліотеці імені О.Гончара. А увечері сумчанин зустрівся з полтавцями у книгарні "КнигоЛенд".

Як не важко здогадатися, книга розповідає про події, що трапилися наприкінці серпня минулого року – "Іловайський котел" – або ж певним чином пов’язані з ними.

Положій зазначив, що це роман у новелах. Їх – шістнадцять у майже 400-сторінковій книзі.

47-річний Положій каже, що не збирався писати книгу про Іловайськ. Його друг Юрій Коваленко належить до спільноти, де займаються пошуком решток солдат, що загинули в різні війни. У жовтні минулого року Юрій вже три тижні працював у місії "Чорний тюльпан" під Іловайськом, де знаходили тіла солдат. За ті три тижні вони "підняли" 150 хлопців. Серед близько п’ятисот фотографій, які показав Коваленко Положію, тільки 10-15% було таких, на які може дивитися нормальна людина. Все інше – для спеціалістів з міцними нервами.

Положій зрозумів, що не дві колони там було знищено, а значно більше. Через думку, що "нам говорять далеко не всю правду", журналіст зацікавився цією темою. Євген почав шукати інформацію з різних джерел, сайтів ("у тому числі й сепаратистських").

Згодом автор зрозумів, що реально скласти всю картинку на той момент неможливо. Скільки людей загинуло, чому все так сталося, чому люди опинилися в оточенні – маса запитань, на які Положій наївно намагався знайти відповіді сам.

Він почав шукати людей, які пережили ті події – бійців із різних батальйонів – і говорити з ними. Витратив Євген на це близько півроку. Деякі говорити не хотіли – і це зрозуміло.

Матеріалу автор отримав багато. Було неясно, що з цим робити – писати документальну книгу чи художню.

Зрештою, так з’явився "Іловайськ. Розповіді про справжніх людей".

Автор розповів деталі кількох новел, вміщених у книгу. Так "Життя і смерть Сергія Кабана" розповідає про пораненого кулеметника, якому два тижні довелося прожити у морзі під трупами. Нещодавно на презентацію книги у Харкові цей боєць прийшов разом зі своєю родиною, що було дуже приємно для Євгена.

Новела "Якби мурахи були великими" розповідає про нашого земляка, солдата-санітара з Гадяча Володимира Доноса, який втратив ногу під Іловайськом. Положій їздив до нього, і говорить про чоловіка як про цікаву і сильну духом людину.

У випадках, коли деякі події не мали наявних живих свідків, Положій вдавався до художніх прийомів, які б допомогли не ошукати читача. Так, інколи вигадані персонажі розповідають речі, які бійці просили не подавати саме від їхнього імені.

Наприкінці презентації Євген зазначив, що оскільки книга є і російською мовою, то часто її просять підписати читачі, в яких друзі чи рідні живуть в Росії. Ці люди планують обгорнути книгу, щоб не видно було обкладинки, і перетнути з нею кордон. Все це робиться, щоб їхні знайомі росіяни могли прочитати про те, що насправді відбувається на сході України.


Автор: Роман Повзик, незалежне мистецьке об’єднання "Magnum Opus"
Наверхнаверх