logo
dollar
euro

Битва за "Свободу"

15:18 17.08.2015 eye 1524
Битва за "Свободу"

Тисячі кандидатів, сотні різноманітних передвиборчих лозунгів, популізм та дієвість – усе це вже найближчими днями "накриє" українських громадян. Кожному українцю доведеться робити непростий вибір з-поміж хороших кандидатів, та претендентів, які відверто удають із себе працьовитих та далекоглядних. Ми вирішили хоча би трохи спростити життя нашим землякам і започаткувати серію статей, які будуть аналізувати рейтинги і списки партій та їх кандидатів, які мають очолити їх та стати стовідсотково прохідними на місцевих виборах до Полтавської обласної ради. І першими у наш "приціл" попала партія "Свобода".

Провівши максимально фундаментальне дослідження кандидатур до обласної ради, вивчивши громадську думку ми зуміли скласти рейтинг кандидатів від "Свободи". Пропонуємо наше бачення вагомості та заслуженості політичних фігур із поясненнями.

Перше місце у рейтингу кандидатів-свободівців посів Юрій Бублик. Цей політик та громадський діяч – одна із найбільш упізнаваних кандидатур із партії "Свобода" у нашій області. По-перше, він зараз діючий народний депутат. По-друге, він голова підкомітету з питань місцевого самоврядування Комітету Верховної Ради України з питань державного будівництва, регіональної політики та місцевого самоврядування. Відповідно тримає зв’язок із місцевими громадами та непогано діє в інтересах свого виборця. По-третє, його політичний стаж вже перетнув позначку у 15 років, він двічі переобирався по мажоритарних округах, був головою села Ковалівка. В результаті маємо досвідченого політика, який має серйозну підтримку серед простих людей, чим і заробив собі перше місце у рейтингу.

Друге місце – Анатолій Ханко. Заради справедливості потрібно сказати, що друге місце Анатолій Ханко отримав виключно через те, що він менш відомий за попереднього кандидата. Що, між іншим, досить прикро, бо його досвід у реалізації справ, а не просто обіцянках та політичних балачках майже немає рівних. Приміром, мало хто знає, що Анатолій не просто воював у АТО. Він пройшов саме пекло – Іловайський котел. Завдяки вродженій сміливості та допомозі Всевишнього він повернувся звіди живий. До речі, свою сміливість він проявляв і у справах цивільних. Так, під час візиту "бімби" Азарова до Полтави він не побоявся кричати йому "ганьба" за що його тут же заарештували та спробували "зшити" справу. На щастя Анатолія Ханко врятували однопартійці. Свою боротьбу за українське майбутнє він із громадою продовжує і на рідній Решетилівщині – проводять рейди по незаконній торгівлі спиртними та тютюновими виробами, намагаються відстоювати інтереси міста. Якби опитування показало більшу упізнаваність цього кандидата, було б очевидним, що він найбільше заслуговує на першу сходинку рейтингу.

Третє місце – Роман Чабановський. Цей кандидат досить впевнено посідає свою позицію, без особливих намагань піднятися вище. Роман корінний полтавчанин, який у 2008 році отримав спеціальність правознавця у Національному технічному університеті України "КПІ". У 2009 році зробив свій перший серйозний крок у політиці – став заступником голови Полтавської обласної організації ВО "Свобода". Пізніше посів посаду голови Полтавської обласної організації ВО "Свобода". Навесні 2014 року став заступником голови облдержадміністрації, керівником апарату Полтавської облдержадміністрації. Із Полтави нікуди не виїжджав, тож постійно тримає руку на пульсі місцевих подій. Резюме по кандидату – вправний кабінетний політик, який вміє вирішувати питання тих, хто до нього звертається. Має певну упізнаваність серед людей, завдяки тому, що працює у облдержадміністрації та за роки свого життя у Полтаві отримав досить велику кількість знайомств та схвалень.

Четверте місце – Юліан Матвійчук. Кандидат від "Свободи", який заслуговує на повагу як мінімум за те, що без якихось зволікань відправився захищати батьківщину від російських загарбників. Причому відправився тоді, коли у нашій армії були лише піхотинці і "калаші" на озброєнні. Вижив. А своїм розумом та вправністю на полі бою завоював повагу та посаду заступника командира. І це при тому, що за професією Юліан – вчитель історії. Проте підняти його у рейтингу ця відданість батьківщині не змогла, бо нашого сміливого і відданого батьківщині земляка знає і чуло занадто мало людей.

П’яте місце – Валерій Черняков. Останнє місце в рейтингу цей кандидат отримав не лише через те, що його упізнаваність на території Полтавської області дорівнює майже нулю. Справа у тому, що якщо попередні кандидати хоч якось змагались між собою у визнанні у рідному краї, то пан Валерій навіть родом не із полтавської області. Все його життя пов’язане із Закарпаттям та Волинню. Ось його офіційна трудова звітність. У 1986 році Валерій Черняков був направлений в Дніпровсько-тетерівське державне лісомисливське господарство на посаду єгеря Сухолуцького спецлісництва. У період з травня 1986 до червня 1988 року проходив військову службу. З 1988 до 1991 року працював лісником Турійського міжколгоспного лісгоспу. З 1991 до 2001 року був інструктором Волинського об'єднання східних єдиноборств. З 2003 до 2004 року працював в Турійському лісгоспі. Як бачите, тут і не пахне Полтавською областю. Чесно кажучи, нам взагалі не зрозуміло, чому цей, можливо і непоганий, політик висувається партією "Свобода" як претендент на майбутніх виборах та ще і претендує на перше місце у списках по нашій області. Невже немає місць на його рідному Закарпатті?

У наступних випусках ми проаналізуємо інші політичні сили, склад їх претендентів та висловимо свою думку відносно їх корисності для нашого виборця.


Автор: Павло Рудь
Наверхнаверх