logo
dollar
euro

На Полтавщині "дешевшою і важливішою" виявилась реставрація пам’ятника Леніну

12:29 07.12.2014 eye 2202
На Полтавщині "дешевшою і важливішою" виявилась реставрація пам’ятника Леніну

Рекомендацію про усунення символіки колишнього СРСР на території Полтавської області до 24 листопада комуністи Гребінки проігнорували в оригінальний спосіб - відновили пам’ятник Леніну.

Полтавщина і Леніни

"Ленінопад", який почався у Києві 8 грудня 2013 року із повалення пам’ятника комуністичному вождю на бульварі Тараса Шевченка, прокотився всіма регіонами України, не оминувши й Полтавщину. Було зруйновано чи демонтовано пам’ятники Леніну в багатьох містах області, зокрема Лубнах, Пирятині, Лохвиці, Миргороді та Гадячі. На сьогоднішній день у Полтавській області залишається щонайменше 117 пам’ятників комуністичному вождю. А також десятки інших монументів на честь К. Маркса, Ф. Енгельса, Г. Петровського та інших.

18 серпня 2014 року головою Полтавської ОДА Віктором Бугайчуком було затверджено план заходів з усунення наслідків панування тоталітарної ідеології СРСР на території Полтавської області. У розпорядженні № 323 йшлося про рекомендацію органам місцевого самоврядування по демонтажу пам’ятників та барельєфів Леніна. Також до списку символів тоталітаризму увійшли державні прапори СРСР та УРСР, поєднання серпа та молота, зображення Сталіна та інших діячів тоталітарного режиму.

Проте чи через відсутність політичної волі, чи небажання місцевих чиновників, "червоні вожді" залишилися на своїх місцях, а в місті Гребінка комуністи міста відновили пам’ятник "вождю світового пролетаріату" та кату українського народу Володимиру Ульянову.

Подібну "реконструкцію" можна було здійснити лише з дозволу міської ради. Необхідні дозвільні документи, фінансування та договір на виконання робіт  все це мали затвердити на сесії міськради Гребінки.

І така сесія справді була. На 26 сесії 6 скликання Гребінківської міської ради депутати Сергій Івасик, Василь Солодкий, Дмитро Кохно, Людмила Гапон та Юрій Кононенко висловили свою думку стосовно демонтажу пам’яток тоталітаризму.

У нинішній складний час демонтаж пам’ятників і радянської символіки справа витратна. Також це буде неповагою до ветеранів війни і людей старшого покоління, і, врешті, це не найактуальніша проблема сьогодення,  вважають місцеві депутати.

Своїм баченням цієї проблеми поділився житель Гребінки Анатолій Забіла.

- Краще б на цьому місці поставили пам’ятник героям, які загинули, та й зараз гинуть на Сході. Вони відстоюють нашу незалежність і мають на це право. Дивуюсь, чому пам’ятник Леніну, кату українського народу, відбудували тільки в нашому місті. Якщо є закон, який це забороняє, то він повинен виконуватись. А люди чомусь і досі чіпляються за пам’ятки більшовизму.

Зараз готуються всі необхідні запити до Гребінківської міської ради для того, щоб дізнатися, хто саме дав дозвіл на реставрацію цього пам’ятника. Адже, згідно з рішенням Полтавської ОДА, до 28 листопада всі пам’ятники та символіку, яка б нагадувала про тоталітарну систему СРСР, має бути демонтовано. Насправді ж, в багатьох селах та містах Полтавщини ця постанова залишається досі не виконаною.

"Живее всех живых", або чому пам’ятник Леніну в Чорнухах залишився на своєму місці

Чорнухинський район став одним із кількох на Полтавщині, де "Іллічі" вціліли і стали предметом гордості місцевих членів КПУ, які вирішили приписати собі цей "подвиг" збереження монументів Леніна. При цьому, можливість демонтажу пам’ятника лідеру більшовиків розглядалася лише у відношенні "чорнухинського" Леніна. Однак спроби представників місцевих національнодержавницьких сил досягнути вирішення питання демонтажу пам’ятника вождя революції, який розміщений у самому центрі Чорнух поблизу будівлі райдержадміністрації, зазнали невдачі.

Громадське обговорення, проведене 12 серпня 2014 року, нічого не дало. А депутати селищної ради, на балансі якої перебуває "Ілліч", проголосували проти демонтажу пам’ятника. Причин, чому Ленін у Чорнухах залишився на своєму місці, кілька. Це і наявність значного числа комуністів та людей, що їм симпатизують, у складі селищної ради, і просто небажання багатьох депутатів брати на себе відповідальність. Крім того, де гріха таїти, серед місцевого населення Чорнух зберігаються так би мовити "проленінські" погляди. Для багатьох пам’ятник В. Ульянову є символом їхнього дитинства і молодості, часів коли вони носили квіти до Ілліча, а самі були піонерами, потім комсомольцями. У радянський час Ленін багатьом замінив навіть церкву, і тому не вінчання, а покладання квітів до пам’ятника вождю більшовиків, стало одним із елементів тогочасного весілля. Багато хто і погоджується на демонтаж, проте говорить: "Знімемо, а нічого нового не збудують і не поставлять. То нехай буде хоч це…".

А що в районі?

Крім "чорнухинського" Леніна, в районі ще є 4 "Іллічі", а саме у селах Кізлівка, ПіскиУдайські, Богодарівка та Луговики. При цьому, у селі Кізлівка погруддя Леніна і пам’ятний знак жертвам Голодомору 19321933 років стоять поряд за якихось 10 метрів! Хрест жертвам геноциду українського народу стоїть поряд із пам’ятником першому лідеру більшовиків, політика якого і призвела до загибелі мільйонів українців.

Крім Леніна, на території району є також монументи К.Марксу (у Чорнухах та Вороньках), Г. Петровському (у селі Білоусівка), В. Чапаєву (в Хейлівщині) та Ф. Енгельсу (село Пізники). Питання про демонтаж цих символів комуністичної епохи місцевими органами самоврядування не розглядалося.

Чи розуміють жителі Чорнухинщини, що нині пам’ятники лідерам радянської доби є символами неіснуючої держави, яку, тільки вже в іншому вигляді, зараз намагається відродити В.Путін, збудувавши свій "рускій мір", де українці знову вважатимуться часточкою російського народу, а українська мова – діалектом російської? Можливо, так, а можливо, ні. Але рано чи пізно доведеться визначитися: вони живуть у незалежній Україні чи радянському заповіднику.

У Гадячі Карла Маркса сплутали з Михайлом Драгомановим

У гадяцькому парку "Перемога" знаходиться пам’ятник Карлу Марксу. Кожного року працівники "Комунсервісу" його білять, порядкують навколо. Місцеві розповідають, що на початку 60х років Карла Маркса привезли, бо помилилися  замість нього мало бути погруддя Михайла Драгоманова. Коли відкрили ящик, там був бюст, на якому стояв підпис "Карл Маркс". Зовні вони дійсно схожі. Так і встановили на одній з алей парку, без підпису під скульптурою.

Та хтозна, кому цей пам’ятник. Скоріш усього Марксу. Хай стоїть, він нікому не заважає. Ми вже до нього звикли, каже жінка, яка вигулює свою собаку поруч.

Залишається сподіватися на нове керівництво області та районів, а також послідовну державну політику у питанні декомунізації українського суспільства. Тим паче, що на державному рівні цій проблемі відведено важливу роль. Зокрема, у тексті коаліційної між депутатськими фракціями нового парламенту прописано таке положення, як "Завершення декомунізації усіх сфер суспільного життя".


Наверхнаверх