logo
dollar
euro

Сік чи соковий напій – назва подібна, різниця величезна

11:50 15.01.2014 eye 2044
Сік чи соковий напій – назва подібна, різниця величезна

Взимку, проблема авітамінозу постає особливо гостро, адже частина фруктів доходить до полиць магазинів в "обробленому" вигляді і не може забезпечити організм корисними речовинами. Тож чимало споживачів намагаються надолужити нестачу вітамінів за допомогою соків і кожен із нас сподівається, що розплачуючись у супермаркеті за пляшку чи пакетик із зображенням соковитих плодів, він робить цінний внесок у скарбницю свого здоров’я. Проте, як свідчить практика, вміст придбаного соку далеко не завжди виправдовує очікування споживачів.

Уважно читайте інформацію на маркуванні

Перш за все, не завадить знати, що згідно з державними стандартами, соком вважається лише продукція, на маркуванні якої є напис "сік". Якщо ж на упаковці цього позначення немає, а можна побачити лише яскраву назву "Яблучний", "Персиковий", "Апельсиновий" та красиву картинку із зображенням фруктів чи овочів, це ще зовсім не означає, що перед Вами саме сік.

На полицях магазинів нині представлений досить широкий асортимент продукції, виготовленої з додаванням соків та фруктових пюре. Наприклад, якщо Ви прочитали на упаковці слово "нектар", це означає, що натуральний сік чи пюре розведені водою та цукровим сиропом. Нектар може містити харчові добавки. Вміст плодової частини у нектарах коливається від 25% для гранатового нектару до 50% для нектару із яблук.

Продукт із позначенням "морс", згідно з вимогами стандартів, на 18% складається з фруктів чи овочів. Виробник має право покласти їх туди й більше від мінімальної норми, але, що гріха таїти, насправді подібне зустрічається рідко.

Якщо Вам до рук потрапив фруктовий коктейль, масова частка плодової частини в ньому має становити не менше ніж 15%.

У продукції з позначенням "напій соковий" плодова частина становить від 10%.

А ось визначення "напій соковмісний" можна з повним правом присвоювати напоям, до складу яких входить хоча б 1% соку, це настільки мало, що важко підтвердити шляхом лабораторних випробувань, і є просто рекламним трюком для приваблювання уваги покупців.

Отже вибираючи сік, потрібно не плутати його з іншими видами продукції.  Якщо в нього додано цукор (сахарозу, глюкозу, фруктозу), на маркуванні повинно бути зазначено, що він "підсолоджений" або "з цукром". У овочевих соках можуть бути присутніми сіль та спеції.

При виготовленні соку з двох та більше видів фруктів чи овочів на споживчому пакуванні зазначають їхні назви, розташовані в порядку зменшення їх масових часток в продукті. Соки можуть бути освітлені (фільтровані) та неосвітлені (містити дрібні компоненти клітинної структури), за винятком виноградного, який завжди продається освітленим.

"Упізнати" фальсифікат можна далеко не завжди

Слід пам’ятати, що сильно виражений аромат має, зазвичай, лише свіжоприготований сік, а от коли "подих забиває" вміст пляшки, чи пакунка, швидше за все, не обійшлося без "допомоги" ароматизатора. Яскраве забарвлення протягом тривалого періоду притаманне лише апельсиновому соку. Наприклад, натуральний гранатовий сік, який теж від природи насиченого кольору, має здатність швидко окислюватись та поступово тмяніти. За допомогою барвника цілющій рідині з теплих країв інколи намагаються надати більш "товарного" вигляду.

Та найчастіше фальсифікацію натуральних соків здійснюють шляхом розведення їх водою чи заміни частини розчинних натуральних сухих речовин цукром або сумішшю цукру і органічних кислот (яблучної, лимонної та інших). Цікаво, що як свідчить практика, додавання до соку 10% води на смак дегустаторами практично не розпізнається, при додаванні 20% води приблизно третя частина дегустаторів висловлює сумнів щодо якості такого продукту, і лише при додаванні 30% води більшість дегустаторів оцінюють смак такого соку як "водянистий".

В купажованих соках (яблучно-полуничний, апельсиново-яблучний тощо) досить важко визначити співвідношення змішаних соків і тому їх фальсифікацію виявити практично неможливо. В чистому вигляді яблучний, березовий, морквяний та томатний соки вважають найменш вразливими до фальсифікації, адже для їх виробництва використовується доступна й дешева сировина, яку на Полтавщині, зокрема, закупляють не лише у сільськогосподарських підприємств, а й везуть з чисельних приватних садків та городів.     

Випробувальний центр харчової продукції ДП "Полтавастандартметрологія" має можливість проводити випробування всіх видів сокової продукції та безалкогольних напоїв за органолептичними (смак, колір, запах, консистенція), фізико-хімічними показниками (масова частка розчинних сухих речовин, масова частка розчинних титрованих кислот, активна кислотність, масова частка осаду) та показниками безпеки.

Що таке сік з концентрату

Споживачеві не завадить знати, що згідно з чинними державними стандартами, "сік відновлений – це продукт, отриманий додаванням до соку концентрованого натурального пюре, підготовленої питної води з одночасним відновленням аромату доданням натуральних ароматизаторів чи без відновлення аромату". Отже, у відновлений сік та сік з м’якоттю дозволяється додавати натуральні фруктові ароматизатори, а також яблучну, аскорбінову, винну, лимонну кислоти, вітаміни, мінеральні речовини або їх комплекси та діоксид вуглецю, окрім соків призначених для дитячого харчування.

Концентрати, з яких виготовляють відновлені соки, отримують шляхом випаровування води з фруктів та овочів, в такому вигляді сировину легше зберігати і перевозити, особливо якщо йдеться про ту, що в Україні не росте. Але ж, наприклад, яблука до цієї категорії не належать і сік із них буде максимально корисним, якщо вичавити його безпосередньо із свіжезібраних плодів. Концентрат же, найчастіше являє собою густе пюре, яке подекуди зберігається досить тривалий час, перш ніж його "відновлять" у сік, тож дата розливу останнього може на кілька років відрізнятися від справжньої дати народження фруктової смакоти. Та й проконтролювати якість і походження сировини, якщо підприємство закупило вже готовий концентрат, значно складніше.

Тож, перш ніж покласти сік до продуктового візка, пам’ятайте, висока ціна далеко не завжди є гарантією високої якості, адже в неї входять ще й затрати на рекламні ролики, піар-акції, розкручений бренд тощо. Найбезпечніша тара – скляна. Вона вважається екологічно чистою й краще захищає від потрапляння кисню та вологи. Кожна господиня знає, що законсервовані нею в скляних банках соки та компоти, без жодних консервантів чудово зберігаються декілька років. Паперові пакети більш вибагливі до умов зберігання, тому саме в такій продукції час від часу знаходять антибіотики та інші речовини, які "продовжують" їй життя.

Якщо перед Вами сік з традиційної для України сировини, зокрема, з яблук, то краще віддати перевагу натуральному, а не відновленому сокові. І звичайно ж, слід переконатися, що на маркуванні значиться саме "сік", а не інший вид продукції.

Зверніть увагу на термін придатності і зовнішній вигляд упаковки. Якщо паперова упаковка вицвіла, але дати свідчать, що товар ще не прострочений, то це говорить про порушення умов зберігання. Тобто продукт напевне зіпсований.

Уважно прочитайте інформацію на маркуванні та подумайте, чи варто віддавати перевагу екзотичному виду, який в кращому випадку виготовлений з привезеного із-за тридев’яти земель концентрату і спокуса підробити який дуже велика. немає нічого ліпшого, від того, що росте поруч, як-то кажуть "під ногами", воно й безпечніше й організмом засвоюється краще. ДП "Полтавастандартметрологія" проводить випробування за кількома показниками, серед яких фізико-хімічні, мікробіологічні та показники безпеки. Випробування проводяться на вимогу фізичних та юридичних осіб. В тому числі й соки та сокова продукція та напої безалкогольні, які припадуть до смаку усім бажаючим. Ця продукція користуватиметься попитом на зовнішньому та внутрішньому ринках нашої країни та далеко за її межами.


Наверхнаверх