logo
dollar
euro

Коньяк – напій аристократів, або Як не натрапити на фальсифікат

14:18 31.12.2013 eye 2398
Коньяк – напій аристократів, або Як не натрапити на фальсифікат

Коньяк носить ім'я маленького міста Коньяк, розташованого в 500 кілометрах на південний захід від Парижа.

Виготовляють коньячний спирт так: віджимають виноград, видаляючи кісточки, шкірку і гребені. Отриманий сік заливають у великі ємності, де він бродить протягом 10 днів при температурі 20—25 С. В результаті одержують молоде сухе вино, достатньо кислее бідне танінами, міцністю від 7 до 9 градусів. Воно не призначене для вживання. Його доля — пройти дистиляцію, щоб стати коньячним спиртом, основою для коньяків. Проводиться дистиляція в два етапи, після першої фази молоде вино набуває міцності 27-30 градусів, потім слідує друга перегонка, щоб одержати спирт-сирець міцністю 70—78 градусів, який надалі закладається в дубові бочки для витримки. Перегонка 10-ти літрів вина дає приблизно один літр коньячного спирту, досить непоказного за кольором і каламутного.

Наступний важливий етап - витримка коньяку. Вона є вирішальним чинником для досягнення напоєм вищого ступеня якості, адже саме в процесі витримки напій насичується дубильними речовинами. Вважається, що молодий коньяк краще тримати у нових бочках, в яких він набуває специфічного запаху, а вже подальша витримка коньяку проходить у бочках із дуба і чим старіша бочка, тим вона цінніша. У Франції старі бочки ручної роботи цінуються буквально на вагу золота, їх ретельно оберігають, навіть спеціально розводять павуків, які обплітають ці дерев’яні ємкості павутиною і захищають їх від шкідників.

Кінцевий продукт— це завжди купаж - змішування витриманих спиртів, цукрового сиропу, кольору (паленого цукру) і зм'якшеної води. Купажування дозволяє зберігати постійну якість і смак, властивий певній марці.

В Україні коньяки виготовляють відповідно до ДСТУ 4700:2006 "Коньяки України", або технічних умов виробника, які повинні містити вимоги, які не поступаються тим, що викладені у цьому стандарті. Згідно з цим документом, коньяк – це міцний алкогольний напій з характерним букетом і смаком, одержаний купажем (змішуванням) коньячних спиртів, витриманих не менше 3 років в дубовій тарі або ємностях з дубовою клепкою. Ординарні коньяки одержують із спиртів витриманих від 3 до 5 років. Марочні коньяки - не мене менше 6 років. Оскільки коньяки одержують купажуванням спиртів, то їхній середній вік обчислюють за спеціальною формулою. Отримана цифра співпадає з кількістю зірочок на кольєретці або етикетці коньяку.

Якщо Ви вирішили придбати дорогий марочний коньяк, слід знати, що на його маркуванні можуть бути такі позначки: "КВ" - коньяки витримані (витримка не менше 6 років); "КВВЯ" - коньяки витримані вищої якості (витримка не менше 8 років); "КС" - коньяки старі (витримка не менше 10 років); "ДС" - коньяки дуже старі (витримка не менше 20 років).

Коньяки Украни колекційні – це спеціально відібрані марочні коньяки, які пройшли післякупажний відпочинок та додатково витримані у дубовій тарі не менше 3 років. Використання харчових добавок, ароматизаторів і барвників під час виробництва коньяків України заборонено.

Один з поширених способів фальсифікації коньяків - це продаж невитриманих або недостатньо витриманих напоїв під виглядом більш старих, а значить – дорогих. Крім того, фальсифікатори нерідко вдаються до підміни коньячного спирту звичайним харчовим, який використовують для виробництва горілки, або ще гірше, підміни коньяку спиртованим настоєм чаю.
    
Як не натрапити на фальсифікат
 
Відповідно до чинного законодавства, усі алкогольні напої підлягають обов’язковій сертифікації. Тож уся подібна продукція, яка надходить у торгівельну мережу, обов’язково повинна супроводжуватися сертифікатами відповідності чи свідоцтвами про визнання іноземних сертифікатів (якщо це імпорт), якісними посвідченнями та податковими накладними. Тому не соромтеся переконатися в наявності цих документів на власні очі, пам’ятайте, відповідно до статтей 18 і 19 Закону України “Про захист прав споживачів” суб’єкт господарської діяльності зобов’язаний надати на прохання споживача необхідну доступну і достовірну інформацію про товар, який його зацікавив.

Перш ніж видати сертифікат відповідності, фахівці ДП "Полтавастандартметрологія" направляють спиртне на випробування до науково-дослідного Випробувального центру ДП "Полтавастандартметрологія", який має можливість провести дослідження міцних напоїв за всіма показниками, передбаченими стандартами. В тому числі на вміст важких металів (свинцю, кадмію, ртуті, міді, цинку та заліза), вміст миш’яку, масову концентрацію метилового спирту, цукрів, титрованих та литких кислот, сірчистої кислоти, об’ємну частку етилового спирту, вміст радіонуклідів тощо.
Крім того, не забудьте звернути увагу, що на кожній пляшці повинна бути марка акцизного збору! Якщо ви бачите на пляшці імпортного вина відразу дві акцизні марки – це додаткове підтвердження якості вина, оскільки ряд виробників з інших країн не відпускають вино на експорт без свого акцизу.

Уважно читайте маркування! На пляшці чи іншій тарі із спиртним обов’язково має значитися назва держави, назва виробника, його юридична адреса і місце виробництва, назва та вид напою, товарний знак, міцність напою, місткість в літрах, вміст цукру у відсотках (за винятком сухих вин, шампанського, ігристого вина та коньяку), рік виготовлення, дата розливу, термін придатності, позначення нормативного документу за яким виготовлений, штриховий код, умови зберігання, термін придатності, рекомендації до вживання.

На шийці пляшки з марочним вином і на етикетці коньяку зазначається строк витримки напою, а на маркуванні колекційного вина зазначають – додатковий напис – “Колекційне”.

Етикетки на алкогольних напоях, які реалізуються на підприємствах громадського харчування, повинні бути марковані штампом (печаткою) цього підприємства.

Купувати спиртне краще в супермаркетах, які добре себе зарекомендували, а ще краще в спеціалізованих магазинах. Так Ви максимально захистите себе від підробки. Фірмові "захищені" пляшки розрекламованих марок з фігурним оформленням скла теж дають певну надію на те, що їхній вміст оригінальний.

Вино може перебувати в картонній тарі – однак при цьому має бути зазначено, що воно упаковане за технологією "Тетра Пак". Якщо цієї позначки немає, то з покупкою краще не ризикувати.

На пляшці обов’язково повинні бути дві етикетки: з лицьової і тильної сторін (контр-етикетка). Деякі вина завозяться до нас без контр-етикетки, в такому випадку український представник клеїть свою, українською мовою. Але абсолютна більшість вин має дві контр-етикетки, одна з яких на мові країни-виробника.

"Легальна" етикетка зроблена на якісному папері, у відмінному поліграфічному виконанні та має поперечні клейові лінії з внутрішнього боку. Не ризикуйте купувати продукцію з будь-яким візуальним браком етикетки – її зобов’язані були відсіяти ще на виробництві. Також не варто брати напій без інформації українською мовою – походження такого товару сумнівне.

В ідеалі, краще обирати напій, який було виготовлено в тій же місцевості, де росте виноград, який послужив сировиною для нього. Переверніть пляшку, придивіться — у ній не повинно бути ніяких сторонніх домішок чи осаду, напій має бути прозорим. Стандартами допускається лише наявність одиничних включень коркової крихти, за умови закупорювання пляшки корковою пробкою та одиничні дріжджові клітини у полі зору у шампанському виготовленому класичним способом. Щоправда, за осад іноді приймають винний камінь, який зрідка з’являється на дні пляшки. Однак винний камінь є насправді підтвердженням якості вина, особливо білого. Візуально відрізнити винний камінь від осаду можна за його структурою: осад буде нагадувати пил, а винний камінь – крихітні кристали.

Про тривалість витримки коньяку, від якої й залежить його ціна, можна судити за результатами примітивного експерименту: якщо перевернути пляшку напою з витримкою більше трьох років "вниз головою", то з її дна впаде одна важка крапля, а невитриманий швидко стече по стінках.

Варто засумніватися, якщо Вам до рук потрапив дешевий продукт, ціна на який в інших магазинах на порядок вища.

Неякісні вина зазвичай дуже бідні на смак, вони або надто солодкі, або занадто кислі.

За кольором білого вина можна сказати про його смакові якості. Біле вино з легким зеленуватим відтінком буде більш кислувате на смак, із золотистим – солодшим.

Якісне сухе вино не повинно мати різкого запаху, а навпаки – тонкий і легкий аромат. Різкий запах може свідчити про наявність штучних ароматизаторів. Якщо ж у ніс сильно вдарило алкоголем, це означає, що вино стабілізували спиртом.

Тож аби новорічне свято вдалося на славу, уважно підійдіть до вибору продуктів до святкового столу. Найкращий спосіб не потрапити у халепу – віддати перевагу напоям виробників, які вже добре зарекомендували себе і попередня дегустація продукції яких справила на Вас позитивне враження. А йти за передноворічними покупками краще до магазину, який славиться не найбільшими знижками, а найкращою репутацією.

До теми: Якісне вино має цілющі властивості, Що не завадить знати, обираючі міцні напої?


Наверхнаверх