logo
dollar
euro

"Не стримуй добра потребуючому, 
коли в силі твоєї руки це чинити"

9:31 19.12.2013 eye 340
"Не стримуй добра потребуючому, 
коли в силі твоєї руки це чинити"

19 грудня - Православна церква вшановує пам’ять Святителя і Чудотворця Миколая

У світовому рейтингу благодійності Україна сьогодні посідає, на жаль, лише 102 місце з 135-ти країн. Причому, це найвищий показник нашої країни за всю історію рейтингу, складеного британською організацією СaF. Згідно зі статистикою добродійністю займаються лише 7 відсотків українців.

Звичайно, багато хто сьогодні може послатися на високі ціни й невеликі зарплати. "Тут уже не до благодійності. Цим повинні займатися багаті", - вважають вони. Але насправді проблема в іншому - у власному ставленні серця і щирому бажанні допомогти. А розмір суми не грає головної ролі. Крім того,  благодійність - це не лише гроші. Це також участь у різноманітних заходах в якості волонтера, допомога співчуттям, увагою до проблеми, умінням вислухати, морально підтримати, причому, не лише незнайомих людей, а й близьких сусідів - тих, хто знаходиться поруч.

У будинках багатьох християн сьогодні можна побачити іконку Святителя Миколая. Але не всі замислюються над тим, що своєї святості він досяг багато в чому завдяки саме благодійності, а його духовний досвід і сьогодні може бути прикладом досконалості у служінні людям.

Святе передання зберегло для нас розповідь про безкорисливу допомогу трьом бідним дівчатам. Історія, яку доречно буде сьогодні нагадати, сталася у Патарі (за іншими джерелами, у Мірах Лікійських), у портовому місті, куди переїхала сім'я тоді ще юного Миколая. Дізнавшись про те, що одна сім'я потрапила у біду  (її глава розорився і, зневірившись видати трьох своїх дочок заміж, вирішив зробити їх блудницями, щоб на зароблені гріховним способом гроші зібрати необхідний їм посаг), Миколай, будучи дуже заможною людиною, вирішив надати безприданницям допомогу таємно. Він добре пам'ятав слова Спасителя: "Шукайте слави від Господа, а не від людей".

Вночі, загорнувши золоті монети у відріз тканини, він відправився до будинку бідних дівчат. Підійшовши до вікна, Миколай просунув дорогоцінний згорток крізь віконні грати й кинув його всередину. Батько сімейства прокинувся від дивного шуму, і, побачивши гроші, невимовно зрадів: тепер він міг забезпечити старшу дочку посагом, не ганьблячи її і свою честь. Аналогічним чином Миколай поступив також і щодо другої дочки.

Батько настільки зрадів, що мав величезне бажанням дізнатися ім'я таємного благодійника. Він був упевнений, невідомий спробує допомогти і молодшій дочці. Тоді він вирішив простежити й не спав ночами в очікуванні нового візиту. Передчуття його не обманули. Якось одної ночі батько почув звук гаманця з монетами, що впав на підлогу. Він поспішно вискочив на вулицю і кинувся наздоганяти невідомого благодійника.

Яким же було його здивування, коли в нічному візитерові він упізнав одного зі своїх молодих сусідів і став гаряче дякувати йому. Проте Миколай сказав, що не потребує вдячності, а вся слава належить не йому, а Богові, якому він служить, і слід дякувати Всевишньому. Миколай попросив нікому не розповідати про свій добрий вчинок. Але вдячний батько не міг стримати радості й усе розповів городянам. Відтоді стала рости слава Миколая як щедрого благодійника і незвичайно чуйної людини.

Прекрасні людські якості неординарної молодої людини зіграли свою роль, Господь покликав його на служіння. З часом Миколай став священиком. Святитель здійснював своє служіння в IV столітті в межах Малої Азії (сьогодні це територія Туреччини) і був архієпископом Мірлікійським. Причому сам Миколай, як свідчить передання, не чекав просування по службі, не домагався високого чину і не бажав слави від людей. Він був людиною надзвичайно скромною. Але саме завдяки цим якостям, він і досяг високого становища.

Закінчивши свій земний шлях, святий Миколай і сьогодні продовжує здійснювати свої добрі справи, перебуваючи вже у світі іншому - духовному. Тому й сьогодні до Миколая Чудотворця звертаються люди, що опинилися у складному матеріальному становищі або духовній скорботі. Саме тому святий Миколай є одним із найбільш шанованих святих серед православних і католиків.

Наслідуючи добру традицію, у День святого Миколая здійснюють благочинні вчинки. Особливо це свято люблять діти, які одержують від дорослих подарунки, як ознаку схвалення їх доброчесного праведного життя.

На честь святого Миколая в Україні збудовано багато храмів. Характерно, що святий однаково шанується як православною, так і католицькою церквами. Адже істинне благородство, безкорислива любов і щира милість високо цінуються усіма християнами, незалежно від церковної конфесії і юрисдикції. У цьому сенсі святитель Миколай може бути прикладом для всіх без винятку християн у здійсненні головної заповіді Господньої - бути милосердним.

Адже справи милосердя - це і є та любов до ближнього, до якої закликав Христос, у конкретному її прояві.  

Покояться святі мощі святителя Миколая в католицькому храмі в місті Барі в Італії.


Наверхнаверх