logo
dollar
euro

Здав у ремонт автомобіль, а з ремонту отримав... "танк"

12:30 26.04.2013 eye 239
Здав у ремонт автомобіль, а з ремонту отримав... "танк"

Відтоді, як житель села Кейбалівка Пирятинського району Іван Луценко відремонтував у приватній майстерні свій ВАЗ-2107, минуло більше півроку. Але чоловік досі не знає спокою. Його автівка 2006 року випуску частково перетворилася на «секонд-хенд».

Не допомагають і звернення в міліцію. Правоохоронці, здається, не вважають цю справу вартою їхнього втручання. Утім, власник автомобіля не зі своєї вини влетів у круглу копієчку, котра суттєво перевищує його зарплату провідного фахівця держустанови.

НЕ ЗАВЖДИ ПО ЗНАЙОМСТВУ – НАЙКРАЩЕ

Торік навесні автомобіль Івана Івановича потрапив у Пирятині в незначну дорожньо-транспортну пригоду. На щастя, ніхто з учасників ДТП тоді не постраждав. Обійшлося легким переляком та пошкодженою ходовою частиною і вм’ятинами на кузові автомобіля. Чоловік обстежив машину на одному з пирятинських СТО – ПП Немийнога. А тим часом про халепу з автівкою дізнався колишній співробітник Івана Луценка, а нині власник авторемонтної майстерні, розташованої в одному з гаражів у Пирятині, Юрій Чичкань. Він запропонував Івану Івановичу відремонтувати автомобіль відносно недорого та гарантовано якісно.

– Я пригнав свою «сімку» в гараж Чичканя, – розповідає потерпілий. – Щоб відремонтувати автомобіль, з нього треба було зняти двигун, коробку передач та інші деталі. На моїй присутності під час розбирання не наполягали. Деталі й агрегати я не забирав, оскільки власник майстерні запевнив, що все буде збережено. Їх склали в кутку гаража. Після цього я забрав розібрану машину для подальшого її ремонту.

Машину рихтували й фарбували більше двох місяців в іншому місці, а потім доставили в гараж Юрія Чичканя, щоб зібрати її докупи. 7 липня, після завершення ремонту, Іван Луценко розрахувався з власником гаражної майстерні, сів за кермо й поїхав. Та дорогою додому почув зайвий шум у коробці передач, а наступного дня оглянув і виявив, що її замінено.

11 липня на СТО ПП Немийнога, на прохання автовласника, фахівці обстежили коробку передач і повідомили, що в ній немає трансмісійного мастила, а заводське клеймо, вибите на картері коробки передач та задній алюмінієвій кришці КПП, вказувало на 1990 рік випуску. Крім того, встановлений агрегат за зовнішнім виглядом суттєво відрізнявся від кожуха зчеплення цього автомобіля (був уражений корозією металу), мав механічні ушкодження (зламані два демонтажні відливи на задній алюмінієвій кришці КПП) тощо. Коробку розбирали-складали не в умовах заводу-виробника (як ущільнюючий матеріал використали герметизуючу маслостійку пасту, що на півпальця повилазила зовні). Результати обстеження зафіксовані відповідним актом.

– Мій автомобіль, 2006 року випуску, ні разу не був розібраний, – обурюється Іван Луценко. – Коробка передач працювала ідеально. А тут агрегат явно замінили. Таке враження, що він тривалий час пролежав десь під сараєм.

ДЕ ШУКАТИ КРАЙНЬОГО?

Чоловік звернувся з претензіями до власника автомайстерні Юрія Чичканя. Той сказав, що демонтажем коробки передач особисто не займався, це робив його працівник Євгеній Погорілий. Однак складали машину інші спеціалісти. Звісно ж, Чичкань підміну заперечував. Та й Іван Луценко не хотів «здаватися», оскільки коробка передач була майже не придатна для нормальної роботи автомобіля, а нова коштує понад 5 тис. грн – значно більше, ніж його зарплата.

Проте згодом чоловік зрозумів, що самотужки знайти крайнього і щось довести буде неможливо, тож написав відповідну заяву в правоохоронні органи. За результатами перевірок, проведених за заявою, він отримав дві постанови про відмову порушувати кримінальну справу. Їх винесли працівники сектору карного розшуку райвідділу міліції. Постанови (від 16 серпня та 4 жовтня 2012 р.) як незаконні скасувала прокуратура Пирятинського району, а матеріали знову повертали в райвідділ міліції для додаткових перевірок.

Під час третьої такої перевірки та винесення постанови про відмову в порушенні кримінальної справи від 20 жовтня 2012 р. правоохоронці, за словами Івана Луценка, виклали в постанові не підтверджені жодним документом факти, а лише взяті зі слів Чичканя та Погорілого. У постанові зокрема йшлося про те, що автомобіль «декілька разів був у ДТП і ремонтувався на різних СТО». «Дорожньо-транспортна пригода була тільки одна, до цього автомобіль у ремонті не бував, – каже Іван Іванович. – І це можна легко перевірити, надіславши запити у дорожню автоінспекцію та на СТО, чого не було зроблено. Правоохоронці не взяли також до уваги свідчення Євгенія Погорілого, який особисто знімав коробку передач, про те, що він не помітив, щоб вона чимось візуально вирізнялася з-поміж інших вузлів та агрегатів автомобіля».

– 16 листопада 2012 року в райвідділі міліції винесли четверту постанову про відмову в порушенні кримінальної справи, – розповідає чоловік. – Але означеного документа я так і не отримав. Дізнався про неї в райо­нній прокуратурі, коли вона вже набрала законної сили. Вважаю, що прийняте таким шляхом рішення про відмову в порушенні кримінальної справи незаконне.

А БАЧОК КУДИСЬ ЗНИК…

Житель Кейбалівки написав ще одну скаргу на міліцейську постанову на ім’я прокурора Пирятинського району. У ній він аргументував, що правоохоронці неналежно провели перевірку. Зокрема зауважив, що його автомобіль відразу після ДТП, за його присутності, обстежили фахівці СТО ПП Немийнога. Недоліків щодо ушкодження коробки передач на автомобілі на той час не було, і це підтверджено актом обстеження. Крім того, коли Іван Луценко забирав свій автомобіль з ремонту в Юрія Чичканя, йому начебто не сказали, що одна алюмінієва частина відливу коробки передач була з тріщиною. А коли працівник карного розшуку оглядав агрегат після ремонту в гаражі, то встановив, що зламано два алюмінієві демонтажні відливи.

– Це доводить, що коробку передач, яку демонтував Євгеній Погорілий, не встановлювали на автомобіль, коли його збирав Юрій Чичкань зі своїм помічником Володимиром Ковалівським, – стверджує Іван Іванович.

Про неналежне виконання ремонтних зобов’язань, за його словами, свідчить і те, що з його автомобіля в гаражі Чичканя було викрадено автомобільний годинник, бачок-омивач лобового скла та інші дрібниці, замінено реле зарядки генератора на неробоче тощо (Юрій Чичкань у розмові з Іваном Луценком ці відносно незначні збитки погодився відшкодувати).

ВАРТО БУЛО СКЛАСТИ АКТ АБО УГОДУ

Ми поспілкувалися з Євгенієм Погорілим, який працював у гаражі на момент розбирання машини й особисто знімав коробку передач.

– Я давно в тому гаражі не працюю, – зазначив він. – Мене тричі викликали в міліцію. Тричі писав пояснювальну. Скільки ж можна ходити й писати? Звичайна коробка була. Я її зняв, помив, і вона лежала в стороні разом з іншими деталями. Вона не відрізнялася від кожуха. Машина нова – 2006 року випуску, яка вона там може бути побита… Три місяці ніхто не дивився за тією машиною. Може, і поміняли коробку. Я ж Юрку (Чичканю. – Авт.) казав: «Лежить машина розібрана. Чого ти пускаєш то того, то того на яму?». А тепер проблем нажили. Я тепер виходжу крайнім. Бо це ж я розбирав машину…

Оскільки автомобіль Івана Луценка ремонтували «по знайомству», то не складали ні акта, ні угоди. Євгеній Погорілий каже, що зазвичай, особливо якщо власник авто дуже принциповий, ремонтники переписують усі деталі, майно, яке є в машині. «Я на СТО працював, і були випадки, коли зразу наче нічого, а потім починали претензії пред’являти: то в нього телефон пропав, то ще щось», – ділиться він.

У ГАРАЖА БУВАЄ НЕ ТІЛЬКИ ДАХ

У пошуках справедливості Іван Луценко звертався до начальника обласного управління МВС України Едуарда Федосова, до міністра внутрішніх справ Віталія Захарченка (досі немає відповіді), в обласну прокуратуру, зробив автотоварознавчу експертизу автомобіля в Полтаві, за яку заплатив 900 грн. Поїздка та послуги СТО обійшлися майже в 400 грн. До Полтави, каже, торохтів зі швидкістю 60 км/год, як у танку.

– Таке враження, що працівники міліції покривають факт злочину, – розповідає Іван Іванович. – Я на сто відсотків не знаю, хто «кришує» цей гараж, але схоже, що «криша» там є. Минуло стільки часу, а Чичкань жодного разу не зателефонував, не попросив вибачення, почувається спокійно. Вони, мабуть, думали, що я виїду з гаража з коробкою передач, якій більше 22 років, поїжджу тиждень-другий. А коли щось трапиться – спробуй доведи, що то в гаражі зробили. Хто знав, що агрегат пенсійного віку підведе значно раніше.

– Якби Іван Іванович сам поміняв коробку, він би претензій не пред’являв, – вважає Євгеній Погорілий.

А Іван Луценко тим часом сподівається, що відгукнуться його «побратими» по нещастю, адже впевнений, що в тому гаражі «розводили» й інших. Він не збирається зупинятися на півдорозі й надалі наполягатиме, щоб кримінальне провадження було почато, а міліція належно перевірила факти й вислухала свідків, яких досі чомусь не почула.

Цими днями чоловік отримав реагування на своє звернення в обласну прокуратуру. З Пирятинського райвідділу міліції надійшов лист, у якому йдеться: «працівників сектору карного розшуку Пирятинського РВ УМВС України в Полтавській області, які здійснювали перевірку заяви (Івана Луценка. – Авт.), де рішення скасовано прокуратурою району було притягнуто до суворої відповідальності». Пунктуацію оригіналу збережено, тому можна прочитати, що до суворої відповідальності притягнуто… рішення. Тим паче, що імен покараних не названо. Чергова відписка?


Наверхнаверх