logo
dollar
euro

Полтавська делегація у Литві. Друскінінкай, українські військові та служби емоційної підтримки

10:32 18.02.2015 eye 314
Полтавська делегація у Литві. Друскінінкай, українські військові та служби емоційної підтримки

Делегація полтавців у складі архієпископа Федора, волонтера Наталії Гранчак, лікарів Володимира Мохначова, Ольги Олексієнко та журналіста Романа Повзика другий день перебуває з офіційним візитом у Литовській Республіці.

Як я вже писав раніше, мета чотириденного візиту – налагодити співпрацю з литовськими спеціалістами та подивитися на систему функціонування реабілітаційних закладів у цій країні. Ініціатива голови Полтавської ОДА Валерія Головка за підтримки Фонду "Унія 1219" зробила можливим цю необхідну для нашої області поїздку.

Першим пунктом програми 17 лютого став візит у реабілітаційний центр Міністерства охорони краю (тобто оборони). Цей центр знаходиться у курортному містечку Друскінінкай (тут є цілющі джерела, що роблять цю місцевість ще ефективнішою саме для реабілітації військових). Щоб потрапити сюди з Вільнюсу, делегації довелося подолати 129 кілометрів. В цій подорожі нашими провідниками були Фелікс Кутка (представник Фонду "Унія 1219") та Дануте Лапєнайте (старший психолог Збройних Сил Литовської Республіки).

Вже на під’їзді до Друскінінкай ми зрозуміли, що це ідеальне місце для реабілітаційного центру: тиша, спокій, сосновий ліс і озеро неподалік. Нас зустріли психолог Дайва Габріене та директор Центру Лайма Зіновєвєвне. Саме управлінськими талантами Лайми Центр добудований і ефективно функціонує. Спеціалісти установи відповідали на всі наші запитання і показували кожну кімнату, процедуру, розповідали про всі нюанси, які варто враховувати при створенні подібного закладу.

Боєць Євген з Дніпропетровська та делегація
Реабілітаційний центр належить Міністерству охорони краю Литовської Республіки. Тому частина людей, які в ньому перебувають – військові після миротворчих місій, учасники бойових дій в Афганістані, дружини військових. Загалом Центр одночасно може вміщувати щонайбільше 38 людей. Проте за рік реабілітацію тут може пройти 800 чоловік. Ця цифра доволі скромна в порівнянні з майбутніми потребами нашої області. Адже навесні після демобілізації на Полтавщину повернуться понад 1100 чоловік (не рахуючи учасників добровільних батальйонів). За рік ця цифра складе приблизно 2500 чоловік (і це тільки в Полтавській області).

Психолог Дайва показала нам кабінет релаксації: затемнена кімната, зручні крісла, медитативна музика, спеціальне приладдя для релаксації. Кімната вся оббита корком, щоби жоден звук з коридору чи сусідніх кабінетів не заважав релаксуючим.

Біля кабінету психолога розміщений напівжартівливий стенд. На ньому розповідається, з чим саме має асоціюватися робота з психологом (не з "психом" і т.д.). А в самому кінці стенду містяться контакти військових психологів, які кожен може взяти з собою. Таким простим прийомом литовські медики борються із стереотипами щодо звернення до психолога.

В коридорах висять цікаві картини, які створюють особливу атмосферу, додаючи йому африканських мотивів. З балкону відкривається прекрасний краєвид як на сосновий ліс, так і на озеро, де ті, хто перебуває на реабілітації, можуть купатися. До речі, тут же на балконі розміщені деякі тренажери та столик, який директор Центру купувала навмисне для картярів.

Реабілітаційний центр (Друсканінкай)
У цьому ж реабілітаційному центрі делегація зустрілася з українськими військовими Євгеном і Сашком, які прибули на реабілітацію з допомогою Фонду "Унія 1219".

В центрі також міститься кілька "дошок оголошень", де міститься актуальна інформацію про цікаві події у Друскінінкаї, різні кав’ярні, санаторії. Директор Лайма Зіновєвєне говорить, що "чим більше часу людина проводитиме поза центром, тим менше вона буде копатися в собі". Тобто реабілітація тут полягає не лише в медичних процедурах, а й у відновленні активного життя.

Попри офіційну медицину, у Центрі практикується і нетрадиційна. Лікар Геннадій Зінов’єв займається мануальною терапією, китайською медициною, зокрема акупунктурою (голкотерапією). Це теж допомагає військовим у процесі реабілітації.

З тих процедур, які містяться в Центрі: басейн, сауна, кріосауна (на шкіру діє рідкий азот з температурою мінус 160 градусів, що неабияк допомагає відновленню організму), гімнастичний зал з сучасним обладнанням, тенісні корти, тренажерний зал, незабаром запрацює мультифункціональна камера для спа-процедур. І це навіть не все, що нам вдалося побачити через обмеженість часу і щільність графіку.
Заклад має невелику площу, тому персонал намагається якомога ефективніше її використати.

Майже по кожному пункту у полтавської делегації виникали питання: процедура відбору військових для реабілітації, розробка програми для кожної окремо взятої людини, фінансування і завантаженість структури. Це все практичні питання, які незабаром потрібно буде вирішувати і в Полтаві. Хотілося б відзначити, що директор Центру, які і працівники, намагалися дати вичерпні відповіді і наперед говорили, що варто передбачити, вводячи ту чи іншу інновацію.

Окрім реабілітаційного центру у Друскінінкаї, наші військові перебувають і в центральній лікарні цього міста. Тому делегація завітала і до них. Володимир з м. Ромни (Сумська область), який прилетів сюди ще 9 січня 2015 року разом з полтавцем Віктором Трофименком, і Олексій з Дніпропетровська розповіли, як зараз проходить їх реабілітація. Про Володимира я незабаром напишу окремий матеріал, адже литовські лікарі буквально врятували йому ногу, яку в Україні вже збиралися ампутувати.

По приїзду до Вільнюсу (знову 129 кілометрів литовських пейзажів) ми зустрілися з Томасом Барановасом, головою Асоціації служб підтримки Литви. У чому полягає цей проект? 10 неурядових організацій працюють на телефонних лініях, залучаючи волонтерів. Лінії різні, офіси знаходяться в різних містах і працюють по своїх сферах: дитяча, юнацька, для російськомовних, жінок, загальна (для дорослих).

Лікар по нетрадиційній медицині
Загальний бюджет за 2014 рік на цей проект склав 150 тисяч євро. Приблизно таку саму вартість держава сплачує за телефонні розмови. За цей рік проект прийняв 270 000 дзвінків (загальна кількість – 3 мільйони дзвінків, тобто успішність додзвону складала 1 з 12).

Працює проект на базі добровольців. Через обмежене фінансування мало хто в проекті працює на ставку (переважно керівники організацій).

Набирають волонтерів 3 рази на рік. Кожен з добровольців навчається 75 годин (в цей час включені знання про принципи телефонних комунікацій, психологічні кризи, посттравматичний стресовий синдром). Працює така людина 3-4 години, оскільки це дуже виснажлива робота, за яку волонтер не отримує коштів.

Що заплановано на 18 лютого? Вже зранку ми відвідаємо Кризовий відділ і Центр дзвінків Вільнюської клінічної лікарні. Далі нас чекає поїздка у місто Бірштонас. Саме тут ми відвідаємо санаторій "Тулпес" та реабілітаційну лікарню. А ввечері делегація зустрінеться з капеланами (Міністерство охорони краю і Міністерство внутрішніх справ Литовської Республіки) та психологами (МОК).

Вже завтра я розповім про хід цих зустрічей.


Автор: Роман Повзик
Наверхнаверх